Лариса Ніценко

Психологія для мене — інструмент. І я вмію ним користуватися. Але моя місія — значно більша за професію.

Моя місія — допомагати жінкам.

Не просто навчати їх справлятися з тривогою, долати страхи чи вибудовувати особисті кордони. Я хочу допомагати жінкам повертати собі себе.

Свою гідність. Свій голос. Свою впевненість. Своє право обирати, як жити.

Я знаю, про що говорю. Не лише з підручників.

Я знаю, що таке бути в аб’юзивних стосунках.

Знаю, як це — сумніватися у власній цінності, втрачати впевненість, шукати сили там, де, здається, їх уже не залишилося.

Я багатодітна мама. І мама особливої дитини.

Моє життя не завжди було легким. У ньому були випробування, про які не розповідають на професійних конференціях.

Я пройшла своє пекло.

І саме тому для мене допомога жінкам — не красиве формулювання для сайту.

Це справа, якій я присвятила своє життя.

Але є одна річ, яку я хочу підкреслити.

Особистий досвід сам по собі не робить людину психологом.

Саме тому я навчалася, здобувала професійну освіту, опановувала терапевтичні методи й продовжую розвиватися у своїй професії.

Я знаю, наскільки важливо поєднувати людяність із професійною компетентністю.

Моя професійна основа

Я — магістр психології, психолог і гіпнотерапевт.

У своїй практиці використовую різні підходи залежно від запиту та потреб людини:

• •Когнітивно-поведінкову терапію (КПТ) — для роботи з переконаннями, тривожними думками та поведінковими моделями.
• •Тілесно-орієнтовані підходи — для розвитку контакту з тілом, розпізнавання напруження та навичок саморегуляції.
• •Гіпнотерапію — для роботи з увагою, образами, переживаннями та внутрішніми реакціями.
• •EMDR — метод десенсибілізації та переробки травматичних переживань за допомогою рухів очей.
• •Методи кризової психологічної допомоги та роботи з психологічною травмою — для підтримки людей після складних і травматичних подій.

Я не вірю в один універсальний метод для всіх.

Я вірю в уважну, індивідуальну роботу з людиною.

У кожної жінки своя історія. Свій біль. Свої способи виживання. І свій шлях до відновлення.

Моє завдання — допомогти знайти цей шлях.

Моя робота не закінчується дверима кабінету

Окреме місце в моєму житті займає громадська діяльність і підтримка жінок, які пережили насильство.

Домашнє насильство. Психологічний аб’юз. Сексуальне насильство. Приниження, контроль, погрози, втрату почуття безпеки.

За кожним із цих слів стоїть не абстрактна проблема.

Стоїть жінка.

Іноді вона мовчить роками. Іноді переконує себе, що все не так страшно. Іноді навіть не усвідомлює, що те, що з нею відбувається, — насильство.

Я хочу, щоб більше жінок знали: їхній голос має значення. Вони мають право на безпеку, підтримку та допомогу.

Саме тому для мене важлива не лише індивідуальна психологічна практика, а й просвітницька та громадська робота.

Я хочу, щоб психологічна допомога ставала доступнішою, а голос жінок — сильнішим.

Я не обіцяю вам нового життя за одну зустріч

І не скажу, що знаю всі відповіді. Але я можу запропонувати вам професійні знання, досвід, уважність і простір, у якому не потрібно соромитися своєї історії.

Я не буду вирішувати за вас, як вам жити.

Моє завдання — допомогти вам повернути здатність вирішувати самостійно.

Побачити власні можливості.

Навчитися захищати себе.

Відчути, що ваше життя належить вам.

Я пройшла своє пекло. Але ви не зобов’язані проходити своє наодинці.

І, можливо, саме з нашої розмови почнеться ваш шлях до себе.

Лариса Ніценко

Ювелірна робота з підсвідомістю.